Деколи знаходиш на собі синці
Й не знаєш, курва, від чого.
Фізика б’є по тобі, старий,
Не забудь із себе вибити мотлох!
 
Дівчата ті, що швендяють попри вокзали
У зимному тягучому листопаді –
Мають дуже клейкі довгі погляди,
Чи краще: запрошення на три кави?!
 
І думаєш, що ти вже настільки дорослий,
Що можеш завести кота чи жінку.
Пожежники вже вдосвіта гасять горілку,
А в тебе закінчились гроші.
 
Тай серце на грудях як камінь,
А потопаючі хапаються леза.
Перша любов гарує в Італії,
Остання любов виготовляє протези.

Любов вона і в Африці любов, тре тілько знати коли і з ким. Кого школа не навчила – того навчит життє, тай пізно не буває ніколи. То зара вам розкажу одно кіно, такого по тілівізори не показуют навіть посеред ночи.

Райцентр, бар «Зустріч», пополуднє, якись безногий жебрачиско біля продуктового просе милостиню, за білим пласмасовим столиком сидят четверо – два пацани і напротів них дві дівки, десь певно недавно кінчили петеу. Погода нормальна, розпростерті як прапори два алконавти кимарят в тіньку, пси неситими вочима дивлятьсі на пакєти згорблених міщан, автобус-пазік як старий дракон поволи суне в депо. В небі межи хмарками зачаївсі літак. Почиток горичого літа, в пацанів загорнуто в ґазету півлітра.

Хлопці мают на головах шкірані кєпки, в їдного з них є барсєтка, позолочений ланцуг на шиї, на руці троха облізлий золотий годинник, ну і відповідні до моди їхного району одьожки. Дівчита мают дуже виразно намальовані личка, ружові колготки, баклажанове волоссє, філіровані чолки, золоті кульчики. Всі учасники здибанки мают набутий сколіоз і звичку економити на антиперспірантах.

 

( ::ДАЛІ:: )

 

Так далеко від тебе я вперше
Зараз не рухай паралельного світу
Я їду вчувається запах малин
Вбиваються деякі види метеликів
Дивись радіатор
У мене декілька варених овочів
Їм замість яблук тримаю в долонях глибоко
Що носиш ти в глибині свого ока?
З того боку дзвонить хтось з тих
З якими треба балакати ґречно
А дихати правильно
Деякі ріки хотілося б зловити за руку
Людей не треба вигадувати
Побався з собою шукай
Антонім синоніма
Омонім топоніма
Розлий щось на себе розізлись
Запусти механізм зворотного відліку

Вельми шельми із велетенськими клеймами
Вилами вимішують вермішель
Вагітні вагіни вагаються
Вагонетки встигають за вирієм
Вогні вигинаються

Загадковість
Це вигадка
На дні пляшки лиш дно
Одночасно увімкнені дві сторони касети
В кишеньці для презервативів м’ятна цукерка
Як не крути
Спляча брунетка на пледі стає надбанням поета

ми пили так, аж розчинялись пломби,
трофеї наші губилися в похміллі,
вели розмови під бурбон про бомби,
панянкам купували пляцки і мартіні

стелили піджаки на камені й на трави,
читали Гамлета у горах на привалах,
щось дудлили у лоджіях театру
та призначали своїх генералів

нам було мало ночі, нас не долала втома,
в очах дівчат ми бачили оргазми й море,
в покинутих містах ми відчували коми,
крізь шкло побитих окулярів видно зорі.

коли закінчуються антидепресанти
о четвертій нуль п’ять ранку
хороші герої вилазять на дах
їхнє небо погідніше
а очі прозоріші
на відміну від поганих героїв
бо хтось так собі вигадав
бо це комусь вигідно

тому я завше водився
з поганими хлопцями
шурупаєш що шлях темряви
не такий вже й нікчемний
хтось цим має займатися
стояти за рогом
бити брудні вітрини
трощити старі речі
заперечувати хепі-енди
досипати перцю у каву
витягувати за комір із зони комфорту
доводити тлінність предметів
не полишати янголів безробітними
тому я завше водився
з поганими хлопцями

ти кажеш любов
любов нічого не каже
неначе нас зненацька пограбували
залишивши на узбіччі
з вирваним серцем
і в нас не залишилось пам’яті
жодних емоцій жодних
і рівно опівночі
оживає звалище зі старими автобусами
листя шарудить інтенсивніше яскравіше
сидіння напружують свої легені і пружини вистрілюють
в стелю
не дивися сьогодні у стелю в аніякому разі
той фільм що раптом ввімкнеться тобі висмокче очі
і назовсім залізе під шкіру
відтоді ти ніколи не зможеш ані заснути ані прокинутись
ходитимеш з чимось квадратним замість голови
і тебе покажуть в новинах для застрашування дітлахів
короткий сюжет який легко запам’ятовується
поганий чоловік зобов’язаний казати погану правду
і мовчати у слухавку о четвертій нуль п’ять ранку

щоправда
це я був випадково насипав тобі кольорового льоду у ванну
сьогодні твоя черга мені пробачити
передостанній раз
як завжди
тобі ж стане легше

а тепер подивися на ліве плече
це є araneus diadematus
себто павук-хрестовик
моргни йому
він зник

розмовляти про ніщо
обговорювати теле-програми
вчорашніх дівчат без імен
кидати недопалки у пляшки
фотографуватися для соцмереж
ночувати будь-де
порівнювати громадські туалети
вживати слово «ненавиджу»
телефонувати вночі колишнім
напідпитку просити повернутися
втягувати живіт
вливатися в натовп туристів
аби згадати уроки англійської
обіцяти собі завтра жити по-новому
обісцяти сидячого на унітазі
вболівати за героїв шоу талантів
розумітися на всьому
їсти голосно і багато
засинати при світлі
міняти телефони валюту думку
мати порядок в кімнаті
щоби всі про це знали

спостерігати за салютом
не означає нічого
є і нема
з тобою інакше
тебе постійно більше
ми хоронили свої тамагочі
у смітнику
у пластмасовий рай
і нам легшало
ми дотепер
вміємо дихати вулицею
копати пляшки і каштани
зливатися із дощем
читати у гідропарку
читати під ковдрою
зривати оголошення
лежати без думок на траві
красти сусідський румбамбар
передавати квитки за проїзд
міцно вдарити по плечі
танцювати перед дзеркалом
переходити на мову пальців
дивитися в очі нічних туристів
крутити музику у собі
готувати з будь-чого
не боятися
любити
нас вистачить

дивлюся на тебе як на декоративну особу
щасливим бути нормально
смілива траєкторія поцілунку
                            в околицях цих
заздалегідь передбачувана
                            і вловима

якщо буде потрібно
із сонцем запаленим в голові
я стану вождем безпритульних
що пізнають запах морської свіжості
з вологих серветок
сухариків зі смаком крабів
королівських креветок
емульгаторів радості
підсилювачів вражень
                            на тлі
правдивого розпачу блазнів

все що ми бачимо
                            це тільки театр
на вістрі останніх новин
                            стало відомо
що перед електричними стільцями
                            завжди існували
електричні парти

Коли ж воно станеться оце - "на злодієві шапка горить?" Або це якась спеціяльна шапчина із вогнетривкого матеріалу, гмммм... і вір тепер в народну мудрість після цього!

1. Любоф приходе і уходе, Азаров кушає всігда!
2. За новим правописом "гарант" слід писати як "баран"!
3. "Чєсть імєю" - сексуальні відносини із Честю.
4. Ваше Вєздєславіє - так потрібно звертатись до чіловєка-вєртольотолюбітєля.
5. Для кого мітінг мінінгіт - той собирає ебоніт.
6. Шматочко красна, дай нам ніщасним!
7. Хто дожиє до восені - колгоспну гречку буде їв!

І так била напісано в Кніґє: "...на паля Ґаліциї вворвйоцца саранча, красні діяволи і захатят ані єсть, а ім ніхто не аткроєт двєрь, і захатят ані піть, но послє 22:00 ва Львовє нє прадают алкаґоль, да сьєдят ані мощі сваіх святих важдєй і будут накормлєни..."

А патом: "і вацарілась тішина нєабяснімая, тучі заполнілі нєба над Ратушей, астанавілісь всє паєзда, елєктрічькі і даже вєласіпєди астанавілісь, патаму шта краснає знамя памєнала свой цвєт і вишлі на уліци ґорада леґалайзери, начялі пєть реґґі, танцевать хараводи, ґустой сладкій дим запаланіл прастранства, с окан лєтєлі тєлєвізари, ґазєти і радіоли... красниє дємани начялі прасіть пащади іба цена ім била 100 ґрівєн в чяс..."

Маю можливість розробити бар-ресторан в центрі Львова зі здоровою кухнею і помірними цінами. Може маєте якісь пропозиції, нп. естетичні?

Я відчинив вікно, запарив каву, повільно з'їв два лимони,
Надворі залунав весняний передзвін приймачів металолому!

залиште терористам породжувати терористів
залиште терористам годувати терористів
залиште терористам вбивати терористів
залиште терористам хоронити терористів
залиште терористам плакати за терористами!

У сни замурований
Дивлюсь понад головами
Періщить дощ
Круки і ворони
Може клоновані
Макети
Вмонтовані у повторення

Перший мій поцілунок
Був не для тебе
Я зблефував
Я його вигадав
І повісив собі на шию
Як щось дуже цінне корисне
І навіть якщо б ми одночасно
Залізли собі під шкіру
Що б ми побачили там
Червоне світло
Думки в клітинку
?

Якщо почнемо промовляти
Щоразу на один звук менше –
Колись ми закінчимось

У тихій зеленій воді вільно дихає небо
Червоне тепло парує з міського колектора
Далека ти
Години перестали встигати уже
За важливими датами
Одноразові співрозмовники і справжні дози
Ненависті у побутових сварках
Ми віртуальні
Прекрасні та не потрібні нікому
Не сподівайся якихось реакцій
Два тижні не ночуючи вдома

Переді мною добряче підпитий чоловік купує чвертку перцівки і каже: «мені ше пломбір». Продавець – «візьміть, будь-ласка з холодильника». Він – «я не знаю, як він виглядає». Мораль 1. – дитинство згадується, Мораль 2. – етикетки змінюються.

На проектну роботу треба SEO-менеджера (просування сайтів), деталі в приват.